Нові підходи в лікуванні розсіянного склерозу в 2025 році

Основні типи клітинної терапії, результати лікування та механізми дії

1. Мезенхімальні стовбурові клітини (MSC)

   • Імуномодуляція: MSC пригнічують агресивні Т‑ і B‑лімфоцити, підвищують рівень регуляторних Treg/B‑клітин, знижують рівень прозапальних цитокінів (IFNγ, IL‑17) і активність дендритних клітин.

   • Нейропротекція: MSC виділяють трофічні фактори, перешкоджають апоптозу нейронів і формуванню гліальних рубців.

   • Ремієлінізація: стимулюють ендогенний нейрогенез і олігодендрогенез, сприяють відновленню мієлінової оболонки.

   • Паракринні ефекти (секретом): MSC виділяють екзосоми, цитокіни, фактори росту — основний шлях їхньої терапевтичної дії.

2. Індуковані плюрипотентні стовбурові клітини (iPSC) та нейрональні предшественники

   • Перепрограмовують соматичні клітини в стан iPSC, потім диференціюють у олігодендроцити/нейрони й трансплантують у ЦНС.

   • У клінічних дослідженнях стимулюють ремієлінізацію та покращення моторики.

3. Плацентарні/пуповинні MSC

   • Продемонстрували безпечність і позитивні результати у пацієнтів: зниження активності виявлення на МРТ, поліпшення функцій (у 40 % — без активної форми РС) при інтратекальному/внутрішньовенному введенні.

---

Що є основним механізмом дії?

• Імуномодуляція — ключовий ефект при MSC та aHSCT.

  • aHSCT знищує патологічні T-клоні та сприяє формуванню нового толерантного імунітету.

  • MSC регулюють імунітет через цитокіни, Treg/B-клітини, пригнічення Th1/Th17 та функції дендритних клітин.

• Нейропротекція й ремієлінізація — дуже важливі, особливо для MSC та iPSC: їхні клітинні стінки, секретовані фактори та стимуляція ендогенної регенерації.

---

Чому важливо долати гематоенцефалічний бар’єр (ГЕБ)?

1. Місце ураження — ЦНС
   РС є аутоімунним захворюванням, що вражає мієлін головного та спинного мозку. Тому клітини або їхні похідні повинні проникати саме в мозок, щоб спрацювати локально:

   • приглушити запалення,

   • активувати ремієлінізацію,

   • запобігти загибелі нейронів.

2. ГЕБ — фільтр
   Він захищає мозок від токсинів і патогенів, але також блокує переважну більшість терапевтичних агентів, великих молекул, клітин і білків.

---

Які клітини і їх похідні можуть долати ГЕБ?

---

Чому органели та везикули — особливо перспективні?

• Розмір <150 нм — можуть проходити через ГЕБ при системному введенні (ІВ, ІМ, інтраназально).

• Склад: протизапальні молекули (miR‑146a, TGF‑β, HGF), ремієлінізуючі білки та РНК.

• Безклітинні: не викликають відторгнення або пухлинного росту.

• Клінічні кейси: показали значне покращення моторики та ремієлінізації після введення.

---

Висновок:

• Проникнення через ГЕБ — ключ до ефективного впливу на ділянки РС у ЦНС.

• Найперспективніші — органели та везикули: маленькі, імунонейтральні, з біологічно активним вмістом і здатні проникати через ГЕБ.

• Майбутнє терапії РС — у створенні біоінженерних органел у поєднанні з наночастками, що несуть ремієлінізуючі та імунорегуляторні сигнали.

---

Очікувані результати лікування РС стовбуровими клітинами або їх похідними (екзосомами, везикулами), залежно від:

1. форми РС (рецидивна, вторинно-прогресуюча, первинно-прогресуюча),

2. ступеня інвалідизації (EDSS),

3. типу терапії (aHSCT, MSC, екзосоми),

4. способу доставки,

5. фази хвороби (активне запалення або хронічне пошкодження).

---

Загальні клінічні результати за типами терапії:

---

Можливі покращення після клітинної терапії:

---

Чого не варто очікувати:

• Повного лікування РС — клітинна терапія уповільнює або стабілізує хворобу, але не видаляє.

• Негайного ефекту — покращення зазвичай проявляються через 3–6 місяців (іноді пізніше).

• Універсальної відповіді — ефективність варіює, особливо при високій інвалідності (EDSS > 6,5).

• При прогресуючих формах — ефект часто слабший, ніж при активних рецидивних.

---

Клінічні приклади досліджень:

• MIST Trial (HSCT, 2022):
  ▸ 69 % пацієнтів — без прогресування інвалідизації через 5 років,
  ▸ 50 %+ — покращення EDSS на ≥1 бал.

• MESEMS Trial (MSC):
  ▸ Безпечність підтверджена,
  ▸ Виявлені покращення моторики та когнітивних функцій.

• Phase I/II MSC Study (2023):
  ▸ 58 % — покращення ходи (T25FW),
  ▸ Часткове покращення зору та когнітивних тестів.

Дані були зібрані з відповідей пацієнтів на анкети PARQ, що проводилися через 3, 6, 9 та 12 місяців після лікування мезенхімальними стволовими клітинами (МСК). Анкети вимірювали відсоткове покращення порівняно з початковим рівнем за різними параметрами, пов’язаними з пам’яттю, фізичними здібностями, сенсорними функціями, когнітивними функціями, лібідо, якістю сну та мотивацією.

Наші початкові 12-місячні результати демонструють багатообіцяючі покращення в багатьох із цих областей, причому найбільш значні покращення спостерігалися через 9 місяців після лікування, перш ніж дещо знизитися через 12 місяців. Зокрема, фізична підготовка, енергія, рівновага, координація, час реакції та витривалість показали покращення понад 50% через 9 місяців. Такі показники, як пам’ять та гнучкість, були більш непослідовними.

---

Висновок:

Якщо терапія підібрана правильно та проведена кваліфіковано:
• 30–70 % пацієнтів можуть очікувати уповільнення або зупинки прогресування.
• 20–40 % отримають реальні покращення симптоматики.
• Найвища ефективність — при активних рецидивних формах і ранньому втручанні.